Орфографічний словник української мови. 2005.
травити — I травлю/, тра/виш, недок., перех., спец. Обробляти поверхню металу, скла тощо розчином кислот або іншими спеціальними сполуками. || Витравлювати (у 4 знач.). II травлю/, тра/виш, недок., перех. Засвоювати в процесі травлення; перетравлювати. III … Український тлумачний словник
травити — Травити: (силу): з їдати [V] поїдати [1,X] зжирати (переносн.), От тим то травить мене горе жалом мідним. [Звн 268]; травила мене жага і дні і ночі, [Звн 340]; [ВЛ] … Толковый украинский словарь
потравити — I травлю/, тра/виш; мн. потра/влять; док., перех. 1) Зробити потраву (у 1 знач.). 2) Пошкодити що небудь (про їдку речовину). II травлю/, тра/виш; мн. потра/влять; док., перех., спец. Травити (див. травити II) (канат, снасть) якийсь час … Український тлумачний словник
травлений — I а, е, спец. Дієприкм. пас. мин. ч. до травити I. II а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до травити II … Український тлумачний словник
травлення — I я, с., спец. Дія за знач. травити I. II я, с. Дія за знач. травити II. •• О/ргани тра/влення органи для переробки їжі у тваринному організмі … Український тлумачний словник
трава — укр. трава, др. русск. трава, ст. слав. трава (Рs. Sin.), трѣва χόρτος, χλόη (Зогр., Мар., Ассем., Савв., Рs. Sin., Еuсh. Sin., Супр.; см. Дильс, Aksl. Gr. 33), болг. трева, трава, сербохорв. трава, словен. trava, чеш., слвц. trava, польск. trawa … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
травить — травлю, отравить, укр. травити, травлю переваривать, потреблять, травить , ст. слав. травити σιτεῖσθαι (Супр.), сербохорв. травити, тра̑ви̑м кормить травой , чеш. traviti переваривать, потреблять, отравлять , слвц. travit᾽, польск. trawic,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
трава — Общеслав. Того же корня, что др. рус. трову, трути «потреблять», трачу, трыти «пожирать». Производное от травити, каузатива к названным глаголам. Трава буквально «то, что потребляется, съедается». См. отрава … Этимологический словарь русского языка
витравлювати — юю, юєш і витравля/ти, я/ю, я/єш, недок., ви/травити, влю, виш; мн. ви/травлять; док., перех. 1) Травлячи, виганяти звідки небудь (звіра). 2) Виводити, знищувати, видаляти що небудь хімічним способом. 3) перен. Викорінювати, знищувати що небудь.… … Український тлумачний словник
травитися — I тра/виться, недок., спец. Пас. до травити I. II тра/виться, недок. Засвоюватися в процесі травлення … Український тлумачний словник
